В приміщенні Черкаського художнього музею проходить ювілейна виставка черкаського живописця, Заслуженого художника України, професора Івана Бондаря. Отже, Івану Бондарю — 60 років. Враховуючи те, що живописом я зацікавилася порівняно недавно, вік Бондаря мені здався дещо перебільшеним від реального, на який він виглядає. А виглядає він, як мінімум, на 10 років молодше.
Що цікавого я дізналася на виставці?
По-перше, характер митця загартовувався після війни у мальовничому українському селі Мошни. Художник — сирота, виховувався у тітки. Це наклало свій відбиток на творчість митця. Він здебільшого працює у жанрі станкового живопису. При цьому, найбільш улюбленими мотивами його творчості є українська природа, зокрема пейзаж.
По-друге, художник є вихованцем школи соцреалізму. Його полотна «Черкаський хліб» і т.п. — це данина радянському періоду та тогочасній системі пристосування. Хоча у 90-х він розвинув власну емоційно-колористичну техніку живопису. На жаль, вплив соцреалізму не дав митцю реалізувати власний архетип.
По-третє, Іван Бондар — це справжній професіонал, який витворив понад 1500 робіт. Його картини знаходяться як у приватних колекціях, так і у зібраннях багатьох музеїв. Найкраще Іван Бондар малює весняний пейзаж — синє небо, талий сніг, верби, роз’їжджену дорогу. Саме подібні роботи я рекомендую придбати у власну колекцію від Івана Бондаря. Для мене було великим розчаруванням не побачити жодної роботи, яку б я могла визначити як шедевральну. Ну що ж, почекаємо…
На жаль, в інтернеті я не знайшла жодного зображення від нашого метра. Це свідчить про недооцінку митцем можливостей глобального комунікаційного простору.
А з власного боку хочу поздоровити ювіляра і побажати його щастя, здоров’я, хорошого піару та нових творчих знахідок.

Посилання по темі: Кафедра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва ЧНУ