Чим більше маєш справу з практикою управління підприємствами, тим більше розумієш, що сформовані десятиліттями стереотипи у царині менеджменту далекі від потреб бізнесу.
Це у першу чергу стосується традиційних методів управління, розрахованих на використання у так званих «стабільних» умовах господарювання. Однак, стабільність у бізнесі — це міф і, отже, процедури управління мають враховувати динаміку середовища. Але навіть повне прийняття динаміки не означає, що ми маємо справу з адекватним відтворенням дійсності. Все-таки я думаю, що єдиним прийнятним на сьогоднішній день методом є антикризове управління, оскільки криза є звичайним (навіть нормальним) для підприємства станом.
Отже, ті управлінці, які розуміють реальність як безперервну кризу, з якої потрібно постійно виводити організацію мислять як реаніматологи. Їхня діяльність пов’язана з боротьбою за життя «клієнта». Вони буквально реанімують, «оживляють» господарські суб’єкти. Таких спеціалістів небагато — відсотків 10 від загальної чисельності управлінців. Вони приносять колосальну користь суспільству.
На противагу ним, переважна більшість менеджерів є патологоанатомами, які присвячують своє життя переведенню підприємств у загробне існування з наступним розчленуванням того, що від тих залишилося. Кладовищенський спокій, ідеальна стабільність, відсутність турбот про організацію — це заповітна мрія патологоанатома від управління. Найбільше вони не люблять, щоб їм заважали нічого не робити і не перейматися проблемами «підшефних» . Свою бездіяльність, або низьку ефективність вони пояснюють з позиції стереотипів менеджменту. Такі спеціалісти на ринку праці коштують страшенні гроші. На них існує стабільно високий попит, який обертається суспільству втратами виробничо-організаційного потенціалу.
Коли інколи на певному підприємстві перетинаються долі реаніматологів і патологоанатомів виникає війна, суть якої полягає у протистоянні між захисниками життя та прибічниками смерті. Результат війни залежить від чисельності ворогуючих та їх майстерності щодо витіснення супротивників за межі організації.
Я завжди на стороні реаніматологів. Я завжди надаю перевагу антикризовому управлінню. Я голосую за життя у всіх його проявах, у тому числі господарських.
Знищення смертності підприємств — це також одне з завдань менеджменту у новому тисячолітті.