Дивно читати цей окреслений як феміністичний критиками твір. Він навіть і не пахне фемінізмом! Це погано коли тебе вводять в оману.
Напевне, у нас такі-сякі літературознавці під фемінізмом розуміють усе, що пов’язано з витлумаченням життя пересічного жіноцтва. А насправді, панове критики, фемінізм – це щось значно глибше, ніж оплачені читачем роздуми простожінки.
Твір пані Євгенії скоріше можна окреслити як псевдофеміністичний, оскільки боротьба між численними чоловіками і жінкою-героїнею має здебільшого побутовий характер без переможців, але з переможеними. Не зважаючи на окремі випади в бік генераторів тестостерону, загалом, авторка ставиться до них краще, ніж вони на те заслуговують.
Особливо непутящим є опис сексуального життя. Можливо мені, як людині, за пам’яті якої відбулася Велика радянська сексуальна революція, не зрозуміти сексуальної стурбованості чи, деякими місцями, пересиченості героїні, але ясно, що це — болюча для неї тема. А що з цим робити – неясно.
Читаючи текст не залишає відчуття, що героїня перебуває в темному льосі, з якого не існує виходу. Лише на останній сторінці до неї несподівано приходить усвідомлення, що життя вдалося, до речі, без жодного осмислення цього чуда. Хоча, думаю, жінкам було б цікаво дізнатися саме про шлях, так би мовити, технологію звільнення. Але він залишається поза кадром, в якому широкоформатно страждає героїня від почуття власної нікчемності та меншовартості. Оце викарбуване на кожній сторінці грубе «БЕЗ МУЖИКА» дійсно пронизує до кісток і залишає у підсвідомості недобрий осад.
Окреме слово треба сказати про оформлення книжки. Концепція і виконання, у цілому, вдалі, хоча світлина авторки відлякує. Але, певно, це є частиною задуму творциці.
Однозначно, Євгенія Кононенко – має великий вимір людяності, який вражає. Цим вона перевершує Забужко, хоча програє останній у колориті та образності мови.
Не зважаючи на нефеміністичність прози Є. Кононенко її варто поважати як цікаву майстриню сучасної української літератури. Витрачені на придбання книжки 11 гривень не були марними.

P.S.: а світле майбутнє прийде з талановитими, асексуальними і самодостатніми жінками, які віднайшли свою жіночість за лаштунками чоловічої цивілізації, куди її брутально запроторили особини з чоловічими та жіночими статевими органами.